Любить наш народ святкування, веселощі і розваги. То чому б не відзначити завершення зими? Адже є чудова нагода — свято Масниці! До того ж, триває воно не один день, а цілих сім.

     Учні першого курсу ще не вивчали тему з приготування млинців, тому їх технологічно правильне приготування для них було відкриттям.

    Керівник гуртка викладач спеціальних дисциплін з професії Кухар Олійник Тетяна Василівна 7 березня на черговому засідання предметного гуртка «Господарочка» розповіла багато цікавого про це свято та його традиційні страви. А приготувати чудові млинці, ще й не за одним рецептом, допомогла старший майстер Якубенко Тетяна Миколаївна.

        Починається святкування з ... Стоп! Давайте по-черзі.

      Варто спочатку з'ясувати, звідки походить назва свята. А раптом вона не одна?..

    Учні дізналися, що історія цього свята говорить про те, як воно зародилося ще в стародавній слов'янській язичницькій культурі. Люди здавна на Масницю випікали млинці, як символ тепла, сонця, перемоги весни над зимою. Символом останнього також було спалювання опудала Зими.

     В народі були поширеними дуже різноманітні назви цього свята: Масляниця, Сирна, Касаточка, Цукрові вуста, Чесна масниця, Весела, Перепелочка, Перебуха, Об'єдуха, Ясочка. Може, ви помітили, що всі назви жіночого роду. І це недаремно. З давніх-давен Масниця вважалася жіночим святом. Чоловіки повинні були відкупитися у жінок, щоб мати право святкувати Масницю.

         А тепер і про етапи святкування поговорити можна! Починаємо з понеділка. Адже кожен день має свою назву.

      Так, перший день тижня іменують «Зустрічі». Люди, переважно жінки, збиралися у великі гурти на снігових гірках і забавлялися, ковзаючись з них. Такі зустрічі проходили дуже тепло і радісно.

        Вівторок масляного тижня в народі прозвали «Заграш». Цікава назва, чи не так? В цей день починалися різноманітні ігрища і пригощання всіх млинцями.

     Середа звалася «Ласункою». Чим смакували цього дня, напевно, зрозуміло всім. Без солоденького не можна було обійтися.

       Четвер в народі здобув назву «Розгуляй-четверток». І недаремно. На цей день припадали катання на конях і санях.

     В п'ятницю проходили «Тещині вечори». Кожен зять повинен був сходити в гості до своєї тещі.

    В суботу, на «Невістчині посиденьки» бажано було провідати своїх родичів.

   «Днем прощення» називали неділю. Люди весело і водночас із сумом прощалися з Масницею, просили вибачення у всіх рідних та знайомих за минулі образи. А потім слідував Великий Піст — і про гучні гуляння, веселощі і розваги доводилося забувати.

         Отак весело і яскраво колись проходило святкування Масниці. І ми, дотримуючись прадавніх традицій разом з нашими учнями святкуюємо Масницю.