06 грудня ініціативу флешмобу напередодні Всесвітнього Дня української хустки для викладачів та учнів професійно-технічного училища №4 м. Полтави започаткувала заступник директора з навчальної роботи Таргоній Валентина Романівна на щотижневій інструктивній нараді. Флешмоб «Зроби фото з хусткою», під час якого кожен викладач разом з учнями на уроці прикрасили себе автентичними аксесуарами і надали інформацію предметного спрямування.

          Інформаційні етнічні п’ятихвилинки, присвячені оберегу та символу життя, любові і патріотизму, були проведені на першому уроці у всіх навчальних групах закладу освіти.

       На початку уроку математики викладач Власенко Юлія Володимирівна надала інформацію, коли купляючи нову хустку, купці намотували її на свою руку до плеча, вимірюючи її довжину аршинами. Цей спосіб вимірювання довжини був дуже зручний, адже такий вимірювальний прилад, як рука перебував завжди при собі. Проте хитрі купці шукали прикажчиків з коротшими руками, щоб на аршин витрачалось менше тканини. Тож влада ввела казенний аршин, ним виявилася дерев’яна лінійка. А для того, щоб ніхто не міг схитрувати і трохи вкоротити аршин, кінці лінійки обковували залізом, на якому проставляли державне клеймо. На уроці математики учні 308 групи з професії Пекар Кондитер виміряли довжину хустки в аршинах та сантиметрах.

      Інформаційна п’ятихвилинка на уроці хімії була присвячена хустці, як маркеру соціального стану жінки. Викладач хімії Михайлець Ірина Григорівна разом з учнями 108 групи з професії Пекар Кондитер довели, що хустки свідчили про рівень достатку родини. Матеріал для виготовлення хусток, волокна, що отримувалися з вовни, коноплі та льону вказували на те, що Україна мала провідними господарськими галузями скотарство та хліборобство. Вівчарство давало можливість використовувати овечу вовну для створення тканин, а хліборобство вирощувало культури, придатні для подальшого виготовлення ниток. Сучасні хустки виготовляють на фабриках з різних тканин: льону, шовку, шерсті.

        Викладач фізики Криворотько Катерина Валентинівна за п’ять хвилин розповіла учням про старовинну магію та оберегову роль спектру кольорів представлених в українській хустці, а учні 208 групи з професії Пекар Кондитер повідомили про їх значення – від червоного до фіолетового. А підтвердженням того, що наші пращури полюбляли різнобарв’я є згадка у довіднику «Українська минувшина», про те, що у 1834 році на виставці в Полтаві було представлено нитки для пряжі 130 кольорів.

      Викладач української мови і літератури Рой Тетяна Павлівна разом з учнями 302 групи з професії Кухар зачитали цілий ряд українських віршів про давній символ. Яскраво вишита хустина на плечах української дівчини як символ рідної країни, як прояв величі душі….

В кожного народу є своя святиня,

А для Українців – вишита хустина

Світлий символ щастя й ніжності в серцях

Мов весна квітуча хусточка ось ця!

На ній і гроно, і пелюстка,

І небо райдуги на ній...

Мов берегиня вроди, хустка

Здавен у нашій стороні.

      Учні 207 групи з професії Квітникар Озеленювач на чолі з викладачем Кіприч Валентиною Миколаївною на уроці основ ландшафтного дизайну розглядали рослинний орнамент на хустках – квіти та листя троянд, мальви, васильків, гвоздик. Молоді жінки в давнину прикрашали хустки ще й віночком з чорнобривців, ромашок, айстр.

        П’ятихвилинка на уроці зарубіжної літератури у викладача Посохової Тетяни Костянтинівни була присвячена учням 106 групи за професією Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів Електрогазозварник. Розповідь стосувалася відомого художника Іллі Репіна, який готуючись малювати картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану», їздив містами колишнього Запоріжжя та зробив малюнки з кількох вишитих хусток, що належали запорозьким козакам і зберігалися у їхніх нащадків. А для українців початок будь-якої домашньої справи, чи навіть зведення нової хати, зазвичай починали з перев’язування хусткою руки майстрам.

         А яка ж українська кухня без хустини? На це запитання давали відповідь учні 209 групи з професії Кухар на уроці з предмета технологія приготування їжі з основами товарознавства, разом з викладачем Олійник Тетяною Василівною. У давні часи були гарні звичаї: у хустинах носили в поле хліб та іншу їжу, накривали хусткою хліб, який постійно стоїть на столі, кошики з паскою чи яблуками. Тож дівчата, на прикладі, показали як замотувати їжу в хустку, щоб вона довше зберігалася теплою.

         Сьогодні ми всі зробили спробу повернути в життя ще один з призабутих атрибутів нашого народу – української хустини. Тож, бажаємо щоб всі були красивими і привабливими!