Статистичні дані та засоби масової інформації свідчать, що майже  кожний  день вода забирає життя десятків українців. Серед тих, хто тоне, четверту частину складають діти до 16 років. Половина з них - малюки, залишені без нагляду біля водойм (і не тільки в літню жару під час купань, але і зимою або ранньою весною, провалюючись під лід).

Аналіз надзвичайних ситуацій на воді показує, що 50-70% потерпілих впадають в буйну істерику або прострацію. Лише 15-25% з них можуть діяти без паніки, розумно і рішуче.

Перед літніми канікулами в училищі проводяться обов’язкові інструктажі з правил поведінки на воді і це – правильно і вкрай необхідно. Але, на жаль кількість загиблих або постраждалих на воді не зменшується.

Вода помилок не пробачає

Як показує статистика, в корабельних аваріях гине менше людей, ніж під час купання.  Якщо проаналізувати причини загибелі дітей на воді, з’ясовується, що основною з них є невміння плавати. Це, перш за все, провина дорослих, які не змогли, не знайшли часу навчити дитину триматися на воді. Стародавні греки, осуджуючи неосвічену людину, казали: «Він не вміє ні писати, ні плавати». На жаль, цю відому нашим пращурам істину нам, людям ХХІ сторіччя,  треба доводити ціною життя дітей.

Друга за значенням причина - залишення дітей без нагляду біля водойм. Варто ще раз нагадати, що безпека дітей на воді забезпечується   супроводом дорослих. Вони зобов'язані не допускати купання дітей в невстановлених місцях, плавання на непристосованих для цього засобах. Пам’ятайте:  в місцях з глибиною 1,5 метрів дозволяється купатися дітям у віці від 12 років і лише тим, які добре вміють плавати.

І третя причина загибелі на воді - недотримання температурного режиму, незнання, а часто - ігнорування правил поведінки у води і на воді, способів порятунку і надання першої медичної допомоги.

Місцем купання  повинен бути обладнаний пляж або спеціальна купальня. Акваторія пляжу - обмежена буйками, дно спокійне за рельєфом, пологе, піщане та перевірене на відсутність сторонніх предметів, які можуть нести небезпеку (скляні пляшки, корчі, водорості тощо). На території пляжу повинні бути щити із засобами порятунку (рятувальні круги, кулі тощо), рятувальний пост, щит із зазначенням умов відпочинку (температура води і повітря, хвилювання, вітер).

Необладнаний пляж (в походах, екскурсіях) обов'язково обстежується досвідченим дорослим. Перевіряється якість дна, відсутність корчів, пеньків, металевих предметів, відсутність водоверті, промислових та інших стоків, якість берега тощо.

Щодо режиму купання, то оптимальними вважаються: температура не менше: води 18°С, повітря 20°С. Після їди повинно пройти 1,5 - 2 години.

Тривалість купання не повинна перевищувати:

-       15 - 40 хвилин при 24° С;

-       10 - 30 хвилин при 22° С;

-       5 - 10 хвилин при 20° С;

-       3 - 8 хвилин при 18 -19°С.

Заборонено купання при сильному вітрі, грозі, інших несприятливих метеоумовах.

Заходи безпеки при купанні

·  Купатися краще вранці або увечері, коли немає небезпеки перегріву. Температура води повинна бути не нижчою 17-19 градусів тепла.

·   Якщо не вмієш плавати, не заходи у воду глибше за пояс.

·  Плавати можна не більше 20 хвилин, і цей час збільшують поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

· Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, відбутися зупинка дихання, втрата свідомості.

· Після тривалого перебування на сонці необхідно відійти в тінь, охолонути і тільки потім входити у воду, оскільки при різкому охолоджуванні може наступити рефлекторне скорочення м'язів і зупинка дихання.

·  Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибирати безпечне місце для купання з твердим, бажано піщаним, не засміченим дном, поступовим схилом. Ніколи не стрибайте в місцях, не обладнаних спеціально: можна ударитися головою об камінь або інший предмет.

· Не запливайте далеко, оскільки можна не розрахувати своїх сил. Відчувши стомленість, не розгублюйтесь і не прагніть швидше допливти до берега. Слід "відпочити" на воді, перекинувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг.

·   Якщо захопило течією, не намагайтеся з нею боротися. Пливіть вниз за течією, поступово, під невеликим кутом, наближаючись до берега.

·   Якщо Ви потрапили у водоверть, наберіть більше повітря в легені, зануртеся у воду і, зробивши сильний ривок убік, спливіть.

·   У водоймах з великою кількістю водоростей пливіть у самої поверхні води, не зачіпаючи рослин і не роблячи різких рухів. Якщо ж руки або ноги заплуталися в стеблах, зробіть зупинку, прийнявши положення "поплавець" і звільниться від них.

·  Не плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітер або течія можуть віднести їх далеко від берега, а хвиля - захлеснути. Якщо із надувних плавзасобів вийде повітря, вони втратять плавучість.

·     Діти до 16 років катаються на човнах та водних велосипедах тільки з дорослими. Не перенавантажуйте човен, водний велосипед.

·   Не пустуйте на воді, не лякайте інших. Неприпустимо організовувати на воді ігри, пов’язані з пірнанням і захватом тих, хто купається.

Дуже важливо кожному плавцю навчитися відпочивати на воді:

1 спосіб. Лежачи на спині, спокійно розкинути руки  і ноги, закрити очі, лягти головою на воду, розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утримуватися в горизонтальному положенні. Дихайте глибоко, затримуючи повітря в легенях.

2 спосіб. Стиснувшись «поплавцем», вдихнути повітря, занурити обличчя у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих. Потім слідує повільний видих у воду, після якого новий швидкий вдих над водою – і знову «поплавець».

При попаданні води в дихальні шляхи – необхідно підвестися над водою, відкашлятися.

При судомі  необхідно лягти на спину, енергійно розтерти м'яз. Досвідчені плавці мають голку - укол знімає судому. Головне – зберігати спокій, не панікувати. Не соромтеся покликати на допомогу.

Рятування потопаючого

Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, яка вживала алкогольні напої або випадково упала в холодну воду. Про те, що людині потрібна допомога можуть свідчити такі ознаки:

·   спроба плисти не призводить до просування вперед;

·   на обличчі людини з’являється вираз відчаю;

·   людина кличе на допомогу або махає руками. щоб привернути увагу;

·  людина намагається наблизитися до плавзасобу, хапається за пліт, човен;

·  людина плескає руками, намагається висунутися з води, щоб набрати повітря замість того, щоб плисти. Ці намаганні мимовільні та продовжуються недовго;

· тіло у воді знаходиться у вертикальному положенні, ноги не виконують плавальних рухів.

У такій ситуації особливе значення має правильний вибір способу надання допомоги потерпілому. Слід розуміти, що потопаюча людина діє несвідомо та інстинктивно, вона може учепитися за вас і потягнути на дно. У такому випадку ви не тільки не допоможете, але й самі можете потонути.

Справа порятунку на воді далеко не проста і часто під силу лише рятувальникам-професіоналам. Тому, якщо Ви побачили, що людина тоне, кличте на допомогу дорослих, зверніть їх увагу на те, що відбувається. Багато хто з дорослих уміє плавати і зможе надати допомогу потопаючому.

При рятуванні потопаючого ваша мета: витягнути потерпілого на берег з якнайменшою небезпекою для вас. Виберіть найбезпечніший спосіб - дистанційної подачі рятувальних засобів: по можливості залишайтеся на березі і намагайтеся дотягнутися до потопаючого рукою, палицею або киньте йому предмет, що плаває (рятувальний круг, мотузка тощо), так, щоб потопаючий зміг за нього вхопитися.  Стежте за тим, щоб утримувати рівновагу (ухопиться за берегові предмети, чагарник, дерево), оскільки потопаючий може стягнути вас у воду. Не входьте у воду, поки не переконаєтеся що це украй необхідно. Якщо нещастя сталося на мілководді та є змога наблизитися до потопаючого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, тримайте цей засіб так, щоб він був між вам і потерпілим. Міцно стійте ногами на дні, тримайтесь однією рукою за яку-небудь опору, а у разі, коли свідків нещасного випадку багато – утворіть живий ланцюг, міцно взявшись за руки.

Якщо іншого виходу немає і рятувати потопаючого приходиться уплав – пливіть до нього, тримаючи перед собою плаваючий предмет (краще рятувальний круг). Подавайте його на витягнутих руках, щоб потопаючий зміг схопитися за рятувальний засіб, а не за вас. Підтримуйте з потопаючим зоровий та голосовий контакт, підбадьорте його, переконайте працювати ногами у той час, коли ви за допомогою рятувального засобу будете буксувати його до берега. 

Як підпливати до потопаючого.

У разі відсутності рятувального засобу, до потопаючого краще підпливати ззаду, щоб він не бачив рятувальника. Якщо потопаючий дивиться на рятувальника - метра за 2 -3 слід підпірнути, схопити його за коліна і розвернути спиною до себе.

Якщо потопаючий зник під водою, слід пірнути з урахуванням течії, і знайшовши його, узяти попід пахви (підходити з боку голови, якщо потопаючий лежить у гору обличчям, або з боку ніг, якщо обличчям вниз) і, відштовхнувшись від дна - спливти.

Як звільнитися від захватів потопаючого

При захваті за руки - різким ривком у бік великих пальців звільнити руки, розвівши їх. Ногами в груди відштовхнути потопаючого від себе.

При захваті за шию спереду - долонею однієї руки упертися в підборіддя потопаючого, великим і вказівним пальцями тієї ж руки затиснути його  ніздрі, іншою рукою утримуючи за поясницю, різко штовхнути в підборіддя. В крайніх випадках - ударити коліном в пах.

При захваті за шию ззаду - схопити однією рукою за кисть руки потопаючого, а інший різко підняти його лікоть вгору і вислизнути із захвату.

  При захваті за тулуб під руки діяти як при захопленні за шию спереду.  При захваті за тулуб через руки спереду завдати різкого удару великими пальцями в область ребер потопаючого.

При захваті за ноги спереду схопивши за скроню і підборіддя повертати голову потопаючого на бік, поки він не ослабить захват.

Як буксирувати потерпілого на берег

Утримуючи руками за підборіддя плисти на спині, виконуючи рухи ногами стилем брас.

Пропустивши руку під руку потопаючого, схопити за щелепу і гребти вільною рукою і ногами. Пропустити свою руку під руку потопаючого і схопити іншу руку. Гребти вільною рукою і ногами. 

Серцево-легенева реанімація

Надання першої медичної допомоги потерпілим на воді

Послідовність надання першої медичної допомоги залежить від типу втоплення. Розрізняють два типи: синій і блідий.

Синій тип. Потопаючий не відразу занурюється у воду, а намагається утриматися на її поверхні. При вдиху він заковтує велику кількість води, яка переповняє шлунок і потрапляє в легені. Розвивається різке кисневе голодування, що обумовлює синюшний колір шкіри.

Блідий тип. Потопельник не намагається боротися за життя і швидко йде на дно. Це часто спостерігається під час перекидання байдарок або плотів, коли людина занурюється у воду в стані панічного страху. Під дією холодної води може наступити раптова зупинка серця і дихання. Вода в легені при цьому не потрапляє.

При синьому типі утоплення спочатку треба швидко видалити воду з дихальних шляхів. Для цього, стоячи на одному коліні, укладають потерпілого на своє зігнуте коліно так, щоб на нього спиралася нижня частина грудної клітки, а верхня частина тулуба і голова звішувалися вниз. Потім однією рукою необхідно відкрити рот потерпілого, а іншій поплескати його по спині або плавно натиснути на ребра з боку спини. Коли витікання води припиниться, поверніть потерпілого на спину і укладіть на тверду поверхню. Бинтом або носовою хусткою швидко очистить порожнину його рота від піску. Проводьте реанімаційні заходи, штучне дихання, закритий масаж серця - до появи самостійного дихання і відновлення серцевої діяльності.

При блідому типі утоплення на березі негайно приступають до серцево-легеневої реанімації (штучне дихання, непрямий масаж серця).

Щоб убезпечити себе і оточуючих від нещасних випадків на воді – дотримуйся пам’ятки!